Досвід цифрової трансформації ПП “Артезія”
Нещодавно завершився один із етапів співробітництва у межах проєкту міжнародної співпраці «Цифрова трансформація МСП у країнах Східного партнерства» за фінансової підтримки уряду Німеччини. КПІ ім. Ігоря Сікорського був виконавчим партнером програми і за підтримки GIZ розширював можливості діяльності цифрового хабу Centre 4.0 DIH KPI. Сьогодні хочемо поділитись інтервю одного із учасників проекту – ПП «Артезія».Цифрова трансформація МСП
- Дата20.11.2024
Розкажіть про себе
Приватне підприємство «Артезія» займається проектуванням, виробництвом та встановленням промислового теплоенергетичного обладнання, комплектацією та постачанням сучасних вузлів пароконденсатних систем. Фішкою своїх продуктів ми вважаємо фокус на енергозберігаючих технологіях та комплексності підходу до проблем клієнтів. Установки і системи, які ми проєктуємо, встановлюємо і супроводжуємо, відразу створюються з урахуванням потреб користувачів.
«Артезія» має власну лінію з виробництва теплообмінних модулів, вузлів осушення та редукування пари, вузлів відведення конденсату, пунктів збору конденсату. За роки існування компанія пройшла довгий шлях від торгівлі комплектуючими теплотехнічних систем до комплексної інжинірингової діяльності. Зараз в наших продуктах значну частку складає саме інтелектуальна робота, і цей процес не завершується.
… і про свої потреби: звідки прийшло бажання цифровізуватися?
Воно завжди було. Давайте казати ширше – є потреба в інноваційності. Це перевага на ринку, це нові можливості і це реально допомога замовникам у вирішенні їх проблем. У нас в місії записано, що ми надаємо інноваційні, енергоефективні та надійні рішення у галузі теплоенергетичного обладнання, спрямованих на забезпечення ефективності та сталості виробничих процесів для наших клієнтів.
Сучасний світ оцифровується з вражаючою, інколи навіть лякаючою швидкістю. Технології, які ще вчора здавалися верхом прогресу, зараз вже рутина і невід’ємна частина життя. Це ж саме стосується і бізнесу. Ще 10 років тому кольоровий сенсорний екран в щиті керування установкою був яскравою фішкою, яка могла вигідно вирізнити вас на ринку. Сьогодні ж, якщо ви не пропонуєте його у стандартній комплектації, і не додаєте віддалений моніторинг та облік енергоресурсів зі смартфону – то вас під час закупівель і розглядати не будуть.
«Артезія» – невелике підприємство з унікальними саме теплотехнічними компетентностями. Ми перетворюємо воду на водяну пару, і робимо це максимально економно для замовника. У нас немає достатньо ресурсів, щоб встигати слідкувати за суміжними для нас сферами та реалізовувати у себе потрібні, дійсно потрібні речі. А цифровізація – це зараз найпростіший шлях залишатися інноваційними, щоб бути на радарах клієнтів. Це ж не лише про комп’ютери як такі – це і зміна культури виробництва і внесення сучасних технологій у свою діяльність.
Тому так важливо бути частиною екосистеми, де можна в потрібний момент знайти фахівців, обмінятися досвідом, дізнатися про нові можливості. Навіть якщо у вас є класна ідея, то вам потрібні ресурси та однодумці.
Розкажіть про свою ідею
Установки, які ми виробляємо, вже давно нами автоматизовані. Але є ще багато речей, які можна покращити. Інколи від маленького механічного пристрою, від його стану і спроможності виконувати свою функцію залежить працездатність всього цеху. Все як у людей.
У пароконденсатних системах є багато специфічних пристроїв, що забезпечують затримку пару в місцях використання її енергії, вчасно відводять утворений з неї конденсат та забезпечують роботу саме в розрахункових режимах. Ці пристрої працюють в екстремальних умовах високих температур, тисків та гідроударів. Наші спостереження показують, що 20% парку приладів може бути в неналежному стані залежно від галузі та розміру виробництва, а також культури експлуатації. Несправності призводять або до перевитрати водяної пари, тобто до перевитрати палива на утворення пари, зменшення екологічності виробництва через викиди в атмосферу, або до загрози аварії обладнання через гідроудари і порушення умов роботи технології. Це завжди гроші й часто – негативний вплив на виробництво. Один з напрямків діяльності компанії – аудит цих пристроїв. Зараз ми здійснюємо перехід від періодичної ручної перевірки працездатності до постійного моніторингу в реальному часі. Цей підхід дозволяє миттєво реагувати на несправності, мінімізувати витрати палива на виробництво пари, і забезпечувати безпечну роботу обладнання. Очевидний результат – зменшення енерговитрат клієнтів та продукція кращої якості на виході.
Для автоматизації цього процесу і віддаленої діагностики потрібні специфічні розумні сенсори. Вони за закладеними алгоритмами оцінюють поточний стан і передають оброблені дані на рівень диспетчеризації. Там проводиться фінальна оцінка стану обладнання з урахуванням інформації з інших джерел та здійснюється предиктивна діагностика. Як результат – в кожний момент часу у людей, що приймають рішення, завжди повна і достовірна інформація + прогноз на найближчий час.
І якраз тут співпраця з Цифровим інноваційним хабом КПІ ім. Ігоря Сікорського «Centre 4.0 KPI DIH» стала більш ніж доречною.
Як саме Цифровий інноваційний хаб (прим. Digital Innovation Hub, DIH) допоміг?
У розвиток цього проєкту ми вкладали стільки власних ресурсів, скільки могли. Ми самі розуміли, що їх недостатньо, бо потрібні специфічні знання і фінанси. Виникало багато питань. Як це зробити? Це взагалі можливо? Що можна очікувати? Які ресурси знадобляться? І де їх врешті решт взяти, бо своїх обігових коштів не вистачає на повноцінне R&D.
Ми давно спілкуємося з DIH. Але зараз співпраця вийшла на якийсь якісно новий рівень. Час від часу ми обговорювали наші ідеї, можливість їх реалізації. А тут у нас були цілеспрямовані консультації саме стосовно втілення цього задуму. Нам допомогли знайти грант на розробку дослідного зразка потрібного нам сенсора, сформулювати заявку. Знаєте, поки ви пишете грантову заявку, то ваша ідея набуває чіткості і ви прямо впевнюєтеся, що вона класна, бо мусите це довести грантодавцю. Сприйняття цього допомогло нам виграти грант EU4Business. DIH допомагав і під час виконання гранту, порадивши потрібних фахівців. Це ж інтелектуальний продукт, де реальне залізо зустрічається з цифрою. Потрібна команда, яка зможе поєднати все це разом.
Які зараз маєте результати? Які плани?
Зараз у нас є прототип рішення, який ми вивчаємо і вдосконалюємо. Це саме те, що нам було потрібно і з чим зараз можна працювати. Накопичуються дані, накопичується досвід. Є чіткий план розвитку проєкту і є розуміння, що ми його витягнемо. Це дуже важливо.
Як вам в цілому діяльність DIH? Як вважаєте, подібні осередки потрібні сучасній Україні?
Сучасній Україні – дуже потрібні, але ще більше потрібні будуть Україні майбутнього. Щоб бути конкурентними в цьому світі, мусимо поставити інноваційність серед найвищих пріоритетів. Ми на своєму прикладі відчули, наскільки це важливо – мати підтримку. Треба знати про можливості, треба правильно ними скористатися, треба перевірити ідею і, якщо вона толкова, то довести її до втілення. Нам допомога DIH таки допомогла.
Зараз в них з’явилася цікава послуга самодіагностики – можна пройти опитування стосовно цифрової зрілості компанії і подивитися на себе зі сторони. На деякі питання було б непросто відповісти, бо вони стосувались занадто сучасних цифрових технологій, які можуть бути корисними у виробничому бізнесі. Але вони туди вставили довідники, які заодно пояснюють і суть речей і відкривають очі на те, що якісь технології просто існують і доступні. Це також цікавий досвід, змушує задуматись.